scheise

Журнал о.Негребецького

Previous Entry Share Next Entry
Дорога в Китай
Soneczko
nehrebeckyj
Якось мені майже не траплялося бувати за кордоном. Ну хіба що в Польщі, Болгарії, Чорногорії та двічі бував у Царгороді. І не дуже й хотілося. Тому рідні та знайомі буквально випихали мене штурханами на Sino-Foreign Audiovisual Translation and Dubbing Cooperation Symposium у Шанхай. Таки випхали - і правильно зробили.
Я, звісно, дика людина супроти бувалої в бувальцях нинішньої молоді, багато чого бачив уперше, тому й описуватиму так, як описували в совіцькі часи наші співвітчизники, які сподобилися побувати закордоном.

Найдешевше й найближче з Києва летіти в Шанхай через Кацапстан, але чогось виходить довше, крім того, літають у них пепелаци "Сухой-200", які періодично гублять мотори, та ще й ненав'язливий лапотний сервіс, та ще кацапідорська пропаганда - у них навіть на серветках у літаку понаписувано про "70 лєт вєлікай пабєди". Нащо воно мені? Найзручніше випадало летіти "Люфтганзою", на аеробусах.
Отже, з Києва виліт на Аеробусі А320 Sharklets. Нормальний літак, усе акуратне, підігнане, біленьке. Я сидів коло ілюмінатора й спершу мені здалось, що на бездоганному, з мінімальними люфтами, крилі навіть заклепок нема. Потім придивився - таки є, але маленькі, акуратні, не такі велетенські й криві, як у Ту-134 чи Ан-26, на яких траплялось літати раніше. І крила не трясуться, як в Ан-26! Крісла досить комфортні.


У Франкфурті пересадка - година двадцять п'ять хвилин. Скрізь стрілочки, вказівники, тому знайшов свої ґейтс дуже легко й швидко.
З Франкфурта в Шанхай літає Аеробус А380-800. Велетенський! Два поверхи! 10 сидінь у ряд. На кожному сидінні - монітор. Можна дивитись фільми, слухати музику чи стежити за польотом - показує висоту, дистанцію, швидкість, маршрут. Дають навушники, але вони поганенькі і я слухав крізь свої. Ще дають подушку й ковдру, але спати сидячи - просто пекельно. А годують як! І між основними їдами носять снеки, воду, напої. Пиво німецьке - добре.
Летіли "низом карти" - через Білорусію, Україну (еге ж, ніби повертались), Казахстан і далі.
У Шанхай прилетіли зранку - а там суцільна хмарність і невеликий дощик. Літак приземлився при нижній межі хмарності 100 метрів! Це або супер-дупер пілот, або супер-дупер техніка.

Зворотний політ, 16 червня. У Шанхаї - люта злива. Поле мокре, калюжі.



Літаки стоять у черзі на зліт.


Прощавай, Шанхай!


Понад хмарами.


Чогось назад летіли ледь чи не через Північний полюс. Салехард, Надим, Скандінавський пвострів...

Трошки німецької землі:


Райн:


У німців скрізь понатицювано вітряків.


На зворотній дорозі пересадка у Франкфурті була трохи складніша, бо вихід В виявився в іншому терміналі. Аеропорт величезний, працівники їздять по ньому на велосипедах, є рухомі доріжки, а між терміналами ходить потяг з двох вагонів.


З особливого: у Франкфуртському аеропорту догляд значно пильніший, ніж у Баришполі. Просвічують і ручну поклажу, і самого пасажира, і обмацують, і обводять тіло шукалкою. Багато працює африканців. Але всі працівники привітні, усміхаються, толково все пояснюють.
З Франкфурта до Баришполя летіли на Аеробусі А320-200. Літак хороший, новий, німецька якість. Але більше схожий на летючий трамвай, ніж на комфортабельний повітряний корабель. Мій 11-ряд був коло аварійного виходу - хоч коло нього мають бути 9 і 10 ряди. Там більше місця для ніг, але не відкидається спинка. Однак, виявилося, що вона не відкидалась у всьому літаку! Сидіння тверді, підлокітники вузькі... Після 12 годин попередього перельоту було нелегко.

  • 1
сподіваюсь на продовження
бо тут шото скуповато )
в порівнянні з промовистим постом на фб

Сало як сало, -- шо його куштувати? Трайвайчик франкфурцький упізнав. Зважуючи на те, що ми з малим на шляху в Австралію колись чекали 9 годин, -- то все кругом об'їздили і обходили. Просто зжилися, можна сказати. Місто теж забавне таке...

а що було на симпозіумі?

  • 1
?

Log in