nehrebeckyj

Сьогодні зібрався й поїхав під Верховну Раду боронити мову од гнилих кацапських ґоблінів, яких "народ Украіньі" обрав на нашу голову верховодити. Прибуваю в парк - нема нікогісінько. Ох же ж я й розсердився, що ніхто не прийшов! Походив, походив, позахоплювався дядьком, який сам-один навпроти китайського посольства вимагає зупинити репресії послідовників Фалуньґун (до речі, він створює переконливий образ, варто повчитися), та й поїхав додому. І вже дома виявив, що боротьба буде не сьогодні, а завтра...
Періодично буває, що ллю чай не в чашку, а в цукорницю. Склоріз?

Originally posted by dali_bude at post

Уже місяць, як одержав сигнальні, вони ж авторські, примірники свого перекладу. Наклад усього тисяча. При комуністах це означало бібліографічну рідкість. Гарний папір, усе гарне. Дизайн - копія з першого видання Just so stories стодесятирічної давнини. Текст скоріше для дорослих, ніж для малих дітей, як написано. Для тих дорослих, хто в дитинстві читав, а тепер не проти посмакувати - сподіваюсь, мені вдалось передати саме смак Кіплінґа, а не тільки сюжет. Не знаю, чи вже є в книгарнях, чи видавець (Темпора) жде якоїсь особливої нагоди.

Я розумію, що Інтернет цікавіший, але є щось магічне і в справжньості речей. День музеїв сьогодні.

Безвідмовна була пісня...

Ходила жінка в "Приват-банк" робити деякі платежі. І в неї відмовилися їх брати, бо... в неї нема карточки "Приват-банку". Це після черги.
Я справді не розумію джерел їхнього багатства. І хочу з'ясувати, що таке ісламський банкінг.

Оце вчора прочитав у Інтернетрях тривогу:
"Сьогодні, 15 травня, о 13:00 біля Верховної Ради низка громадських організацій проведе попереджувальний флеш-моб проти спроб Партії регіонів внести до порядку денного Верховної Ради законопроект “Про засади державної мовної політики”, розроблений одіозним українофобським народним депутатом України Вадимом Колєсніченком".

Кинув усе й поїхав на флеш-моб. Бо як же ж так! Боронити дубляж не їздив, а тут поїхав. Краще б не їздив. Ну чого так убого? Чого так тупо? Хлопчики й дівчатка, га? Покидали літачки за тин до ВР. Стільки камер, стільки журналістів, а події, себто сюжету, не вийшло. Та подивіться з по ютубах, що таке флеш-моб і з чим його їдять! Спишіть, сплагіатьте, якщо в голові порожньо. 25 років проводимо мітинги - і все сракою, сракою. Ні творчої іскорки, ні оригінальності, ні організованості. При всій моїй повазі до Олени Білозерської, "інсценізації", які вона часто висвітлює - тупе-е-е-е-зні!

Якщо в Києві з'явиться яскрава особистість і організує талановиту артистичну групу - чоловік десять - і весь час радуватиме журналістів телегенічними сюжетами, то вона миттю зробить політичну кар'єру. На вулиці, без каломойського фінансування.
Бо поки що тільки дівчата з FEMEN рятують честь української нації, пропонуючи об'єктивам ДІЮ, а не занудне й безідейне топтання маргіналів.

P.S. З позитиву: Поет Полежака геніального вірша прочитав.

то в оголошеннях про вакансії писав би великими буквами: МОЛОДШИМ 45 РОКІВ НАВІТЬ НЕ РИПАТИСЬ! А якби був міністром праці, то постарався б, щоб ті, хто пише в оголошеннях про роботу: "Возраст - от 27 до 35", коли їм виповниться 35, ніколи й ніде не знайшли роботи. Навіть асенізатора.

Іще. Працедавці, які в переліку вимог до претендента пишуть: "отличное владение русским и украинским языками"; "безупречное владение русским и украинским языками", викликають підозру. Дурні, які кличуть до себе на роботу трієчників, не можуть не викликати підозри.

Мати розказувала, що у війну німці зробили в селі оптимізацію корововолодіння. У кого була корова, мав поділитися з тим, у кого корови не було - німці визначали, з ким саме. Навіщо це їм було треба, мати не знає, бо їй тоді було шість років. Одно слово, взяли бабину корову й призначили їй ще одного господаря, за кілометр далі по вулиці. Тиждень у них, тиждень у баби. Корова йшла з паші й за звичкою завертала в наш двір, а баба робила негарно - її доїла і гнала на гулицю, щоб ішла до тих людей. Баба вважала, що це її корова, а до того ж мусила чимось годувати дітей - мою матір шести років і її кількамісячну сестру, мою тітку.
Потім прийшли червоні, ті люди взагалі перестали віддавати корову, навіть на тиждень, і баба подала на них у суд. Суд присудив корову бабі віддати. А тим людям дуже сподобалося мати корову й вони її віддавати не схотіли. Взяли й чимось отруїли. Ветеринар, їхній родич, написав, що вмерла од сибірки. Після того в нас уже ніколи не було корови.

Санки, лижі, ковзани, коні, катер, велосипед, мотоцикл, "ферарі", самокатка-скейт, "Таврія", просто на підошвах по льоду... Чого люди так люблять кататися? Тобто переміщуватися в просторі з якомога більшою швидкістю. Яким коефіцієнтом це входить у E=mc²?

Переглядаючи видива зі столиці Кацапстану, дивуюся з їхніх поліцаїв - вступають у розмови з юрбою, перечіпаються, падають, круглі пластмасові шапки з них злітають... "Наші" менти набагато краще тренованіші, вміліші й жорстокіші за їхніх понтів. Що наводить на роздуми.

В університетському ботсаду білочки гризуть горішки

( Read more... )

Почитайте, як кацапствующа дворняжа ізлаґаєт. Прямо як його дєдушкі-каміссари. Може, більше почнете таких любити.
http://alternatio.org/articles/item/2618

Поэтому я не удивлюсь, если в случае нашей победы мы получим влиятельное радикальное течение, настаивающее на том, что надо показать украинствующим, какие на самом деле бывают «Валуевские циркуляры» и «Эмские указы». Короче, многие постараются ассимилировать украинствующих так же, как сейчас они пытаются ассимилировать нас.
Не думаю, что это будет моральное, демократическое или общечеловеческое решение проблемы, но исторический опыт свидетельствует о том, что аргументы, взывающие к совести и чести, приниматься во внимание не будут.
[...]
А оце місце сильне. Я б примусив Возняків і Грицаків вивчити його напам'ять:

Когда Тарас Возняк и Борис Кушнирук на УП критикуют Тягныбока и сражаются со «Свободой» с позиций «демократического национализма», они мне симпатичны, и их хочется поддержать. Но я же понимаю, что это противники более опасные, чем Тягныбок, поскольку способны привлекать на сторону тех идей, которые «Свобода» отстаивает при помощи бейсбольной биты, симпатии интеллектуалов. Посмотришь на них и начинаешь понимать Сталина, который утверждал, что для мирового рабочего движения социал-демократы опаснее фашистов. И ведь прав был, фашистов уже в 1945 году след простыл, а социал-демократы и к развалу СССР руку успели приложить, и сейчас неплохо себя чувствуют.

І швидкомовку:
Серйозний синьоокий кіт у квітнику сидить.

Той, хто запровадив моду ОБОВ'ЯЗКОВО замінювати прийменник З між двома приголосними на ІЗ - той брудна, смердюча, порепана, волохата, обсиджена злими пустельними мухами вульва одногорбої верблюдиці.
"Давай зробимо що-небудь із нашим життям"
"Лист із Франції"
"разом із тим", "разом із ними"
"...експансію із Південного Китаю..."
"...поставало із цих..."
Трапляються "україномовні" книжки, де прийменника З майже не буває - тільки між ну такими вже голосними, шо просто неможливо. А між тим фонема З така дзвінка й така свистяча, що вимовити її легко між будь-якими приголосними, крім, звісно, свистячих та шиплячих.
Одне видавництво так було вчинило з моїм вилизаним до діамантового блиску текстом - усі З поміняло на ІЗ (і ще багато чого утнуло - може, тому й закрилося). Особливо мене розчулила змінена фразка "упав він із коня". Люди, редактори (!) не відчувають, що "із коня" може впасти тільки кізяк. Вони б і Тичинине "Як упав же він з коня" переробили б на кізяки.

Писать вірші не заборониш, коли душа співає й прагне доброго, вічного, інформативного...








Цікаво, поет Юхниця наваяв нових поезій?

Непідтверджене повідомлення про ядерний вибух у Фукушімі

Найменший син котрий день (чи рік) дістає нас читанням анекдотів з абабаґаламдзької книжки "На якому поверсі небо". Ми вже не знаємо, де ховатись, і як замикатись. От і щойно - вривається, зачитує:

Маленький Сергійко знайшов у татовій шухляді старий «жовтенятський» значок.
– Татку, а як звуть цього покемона?

Поки він не почав наступного анекдота, переходжу в наступ:
- А які вони, жовтенятські значки?
- Е... Е..
- А що це таке - жовтенята?
- Е.. Е...
- Не знаєш?
- Ну... Це такі маленькі жовті пташечки.

Виявляється, мій син анітрохи не оригінальний. Слава суті речей, приблизно такої самої думки всі його ровесники.

the name 'Mia' comes from the Slavic word meaning 'Dear' or 'Darling'

Переклад: Слово "бублік" проісходіт от украінского "бубл", што значіт "малєнькій наполнєньій водой пузьірьок".